четверг, 31 января 2013 г.

Інтернетозалежність

Нещодавно мама мого знайомого з болем розповідала мені про те, як змінився її син за останні півроку. Став замкнутим, небалакучим, перестав цікавитися навколишнім життям, життям власної сім’ї, і взагалі став далеким і чужим. Перестав також нормально харчуватися, схуд, побліднів. Я намагався здогадатися, що сталося з хлопцем, але нічого не придумавши, запитав про це жінку. Після тривалої паузи з її уст злетіло єдине слово: «Комп’ютер…»
«Комп’ютер, - подумав я, - добра річ, скільки інформації на ньому зберігаю сам, та й видавництво газети важко уявити без нього». Але виявляється, проблема не в самому комп’ютері, а в способі його використання. Хлопець, про якого ми говорили, став залежним від он-лайнової інтернетівської гри.
Нині про проблему інтернетозалежності потрібно заявляти у повен голос. Тепер я в цьому більш, ніж переконаний. Сьогодні все більше і більше молодих людей стають залежними від Інтернету. Можливо, ви ніколи не задумувалися над цим, але прослідкуйте, як часто обіцяючи собі: «Я тільки на п’ять хвилин, пошту перевірити», вставали від комп’ютера через години дві і то лише тоді, коли закінчувалися гроші або зачинявся Інтернет-клуб. А після того в голові народжувалися досить логічні думки: «Хтось п’є горілку, хтось зловживає наркотиками, а я просто сиджу в Інтернеті. Не такий вже це й великий гріх! Тим більше, що в Інтернеті я спілкуюся з цікавими людьми, знаходжу корисну інформацію…»
Що ж штовхає молоду людину, забуваючи про навчання, дім та інші справи, годинами пропадати в клубах, не відриваючи очей від монітора? Що шукає вона на цьому міжнародному звалищі, в якому потрібно довго покопирсатися, щоб віднайти бодай «зернину»? І що знаходить?
Психологи відзначають: «Інтернетозалежність – це така сама хвороба, як наркоманія і алкоголізм. Кожен приходить у віртуал з цікавості, а залишається там на годину, на ніч, на рік, на все життя. І в кожного на це свої причини.. Комусь подобається фактор анонімності, але навіть там анонімність відносна. Комусь припадає до душі те, що можна вільно спілкуватися на будь-які теми, знайти людей зі схожими інтересами, але все це можна відшукати і в реальному світі. Швидко й досить легко дістати будь яку інформацію? Можливо. Але через цю причину не стають залежними. Це факт».
На думку вчених, інтернетозалежність – це вид патологічної залежності, який в більшості випадків характеризується відсутністю фізіологічних факторів.
Інтернетозалежною вважається людина, яка приділяє Інтернету більше часу й уваги, ніж іншим сферам життя, жертвує заради нього реальним соціальним статусом, освітою, роботою, сімейними взаємостосунками, яка починає плутати або міняти місцями цінність реального й віртуального життя, реальних і віртуальних контактів.
Така людина вирішує свої проблеми лише в Інтернеті, що дає ілюзію легкості та незначущості проблем інших, формує такі уявлення про світ і самого себе, в яких підтримується унікальність і неповторність кожного. Перебування в Інтернеті для неї створює ілюзію приналежності до певної прогресивної групи «вибраності», відмінності від натовпу. Інтернетозалежна людина втрачає нормативну регуляцію, набуває негативізм і відторгнення соціальних норм, що породжується відносною безкарністю у віртуалі.
Що найбільше приваблює людей в Інтернеті?
По-перше, доступність і швидкість отримання інформації. Суб’єктивно стрімкість життя в Інтернеті набагато вища, ніж у реальному житті. Кількість отриманої інформації, контактів, різного роду подій на одиницю часу настільки висока, що за межами Інтернету здається, що час не летить, а нудно і повільно тягнеться.
Але це тільки перше враження, адже контакти несуть здебільшого «порожній» зміст. Ті самі розмови, жарти, суперечки. Насправді в Інтернеті нічого не відбувається.
По-друге, анонімність спілкування, використання «ніка». Можна грати кого завгодно: хлопця, дівчину, вченого чи кінозірку. А можна бути собою. Можна розкрити найпотаємніші сторони свого життя і не боятися, що це якось негативно відіб’ється у майбутньому. Більше того, навряд вам хтось повірить.
Але якщо існує потреба постійно грати чужі ролі, можливо варто замислитися над станом свого психічного здоров’я? Вольової сфери? Ніхто не сперечається: зіграти роль розумного, сильного, успішного значно легше, ніж бути таким в реальності.
Можна сміливо кокетувати із дівчатами або хлопцями, упевнено обстоювати свою думку, адже якщо щось буде не так, можна просто миттєво зникнути й спробувати знову – на іншому форумі чи чаті під іншим «ніком». У реальному житті все це зробити набагато складніше.
І що ж виходить? Інтернет – притулок для нереалізованих, інфантильних, самотніх і безвідповідальних дітей (незалежно від біологічного віку.
Один хлопець проводить у відомій он-лайновій грі 16 діб на місяць. Тобто більше як півжиття! У ній він поважна особа. Там у нього є чудовий будинок, робота й купа грошей. У нього є кохана дівчина (хоча ніхто з впевненістю не може сказати, що то насправді дівчина).
А тут – він здоровий двадцятичотирьохрічний парубок, що висить на шиї в батьків, відриваючись від монітора лише для того, щоб поспати, набити шлунок мівіною та пивом тощо. Нещодавно його вигнали з університету (вже не вперше). Він просто «забув» з’явитися на сесію. Але це не важливо! Адже там , у віртуалі, він - король!
У всьому цьому насамперед мене цікавить духовна сторона життя таких людей. Однозначно можна сказати, що вся негативна залежність, яка руйнує особистість людини, походить від диявола і торкається, на мою думку, не тільки душевної складової людини, але в першу чергу духовної. Можу погодитися з тим, що інтернетозалежність – це така ж хвороба як алкоголізм та наркоманія.
У деяких світських друкованих ЗМІ я знайшов декілька статей на цю тему, але всі вони тільки констатували проблему – інтернетозалежність існує. Ніхто не говорить про те, як «лікувати» людей, які страждають, самі й не підозрюючи часто цього! Але ця проблема не безвихідна. Ісус Христос лікує усі хвороби: алкоголізм, наркоманію, в тому числі й інтернетозалежність! Знаю декількох людей, які є живими свідками, колишніми пацієнтами зі схожим діагнозом! Тепер вони знову живуть у реальному світі: насолоджуються реальними стосунками, реально переживають, радіють, скучають і люблять!
                                                                          Богдан Галюк,  http://jerelo.info/hrystyyany-i-suspilstvo/internetozalezhnist.htm

Тест на залежність від комп'ютера

На кожне запитання дай відповідь: «так» чи «ні»
  • 1. Чи відчуваєш ти, що втрачаєш відчуття часу за комп'ютером (година проходитьк 10 хв.?)
  • 2. Чи були ситуації, коли ти планував вийти з інтернету в один час, але пробув там набагато довше?
  • 3. Чи відчуваєш ти сильне емоційне піднесення, працюючи за комп'ютером?
  • 4. Чи відмовлявся ти від «живого» спілкування з друзями через інтернет?
  • 5. Чи приховуєш ти від близьких, чим займаєшся в мережі?
  • 6. Чи є у тебе бажання проводити більше і більше часу в інтернеті?
  • 7. Чи відчуваєш ти докори совісті за те, що надто довго проводиш часу за комп'ютером?
  • Якщо у тебе три і більше відповідей «так», задумайся, чи не починаєш ти залежати від комп'ютера? Якщо усе «ні», то пройди тест ще раз і добре подумай, чи чесно відповідав.

ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРА НА ЗДОРОВ’Я КОРИСТУВАЧА


http://www.narodnaosvita.kiev.ua/red_kolegiya/doroshenko.files/image003.jpgВсеохоплююча інформатизація суспільства як глобальний, загальносвітовий процес та багатопланові зміни в організації праці спонукає багатьох людей використовувати різноманітні засоби електронно-обчислювальної (комп'ютерної) техніки та опановувати відповідні інформатичні технології. При цьому, упровадження комп’ютерних засобів (КЗ) в усі сфери життєдіяльності людини виявило не тільки позитивні, а й негативні наслідки їх використання, про що свідчать скарги користувачів комп’ютера (КК). Зокрема, щодо погіршення власного здоров’я та зниження функціональності організму.

Щоденна робота людини за комп'ютером при недотриманні принципів ергономіки, вимог санітарії та режиму роботи може призвести до "ергономічних" захворювань. Таким терміном медики стали називати нові захворювання, які пов’язані, зокрема, із впливом комп’ютерів та периферійних пристроїв на здоров’я тих, хто з ними працює. Зокрема, за даними медичних досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у користувачів ПК виявлено нові види захворювань: синдром "комп'ютерного стресу оператора"; травми повторних навантажень (накопичування й акумулювання нездужання);  фотоепілептичні приступи.
Слід зазначити, що робота на комп'ютері під час виконання виробничих завдань, за умови дотримання вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислю вальних машин та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, не належить до категорії шкідливих і важких. Ці правила призначені для запобігання несприятливій дії шкідливих факторів, що негативно впливають на здоров'я людини під час роботи з візуальними дисплейними терміналами, яка супроводжується зоровим та нервово-емоційним напруженням й виконується у вимушеній позі на фоні обмеженої загальної м'язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів – шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань тощо.
Загальновизнано, що організм людини в цілому не індиферентний до роботи з персональними комп’ютерами (ПК). Найбільш вразливими виявляються зір, центральна нервова і кістково-м’язова системи організму КК, про що стверджують експерти ВООЗ. Зокрема, у висновках експертів ВООЗ, розроблених на основі проведених у різних державах світу досліджень, чітко визначено, що:
·       найбільше навантаження під час роботи за ПК припадає на зоровий аналізатор;
·       робота із засобами обчислювальної техніки є стресовим фактором для користувача;
·       людина, яка працює з комп’ю терними засобами, зазнає впливу фізичних факторів різної природи й малої інтенсивності, а про деякі з них поки що немає достатніх наукових даних, щоб визначити рівень їх впливу на здоров’я людини. Велика ймовірність наявності ефекту комбінованої дії, коли вплив кожного з окремих факторів сам по собі незначний, а їхня сукупність викликає помітну шкідливу дію на організм людини.
Інтенсивне застосування комп’ютерних засобів у навчально-виховному процесі вимагає уважного й відповідального розгляду питань забезпечення безпеки учнівської й студентської молоді та вчителів і викладачів, а також розробки відповідних рекомендацій, виконання яких дозволить захистити фізичне й психічне здоров’я людей від негативного впливу технічних і програмних засобів інформатичних технологій.
На цей час з’ясовано, що завдяки високій активізації й постійному зворотному зв’язку під час роботи з ПК в учнів (студентів) зростає концентрація уваги і зорове навантаження, а також нервово-емоційне збудження в умовах зменшеної загальної м’язової активності при вимушеному положенні тіла учня – поза сидячи. Окрім того, в приміщеннях комп’ю терних класів погіршується якість повітряного середовища: підвищується температура повітря, знижується вологість і змінюється іонний склад повітря, підвищується рівень шуму, утворюються різні рівні електромагнітного поля радіочастотного діапазону, статичного і магнітного поля низької та наднизької частоти.
Загалом, на функціональний стан молодої людини та на її здоров’я під час навчання в комп’ютерному класі впливає комплекс об’єктивних і суб’єктивних чинників, зокрема, зміст і обсяг навчальної інформації, інтенсивність і тривалість роботи за ПК, складність навчального предмета, якість і досконалість використовуваних програмних продуктів, їхні ергономічні, педагогічні, психогігієнічні властивості та рівень "дружності" інтерфейсу. Окрім того, об’єктивними, гігієнічно значимими також вважають чинники внутрішнього середовища навчального приміщення, які виникають під час роботи комп’ютерних комплексів – показники мікроклімату, освітленість, яскравість, контрастність і колір зображення на екрані дисплея, іонізуюче та неіонізуюче опромінення, шум тощо.
Суб’єктивними факторами, що мають важливе значення для здоров’я учня (студента) в процесі навчання із застосуванням комп’ютерних (електронних) засобів, є його психологічний контакт з учителем (викладачем), методика викладання і структура заняття, підготовленість, інтерес і готовність научуваного до певного виду діяльності, загальний стан його здоров’я, вміння працювати тощо. Слід також враховувати, що рівень розумового та зорового стомлення учнів (студентів) на заняттях з використанням ПК значно вищий, ніж на звичайних, традиційних заняттях.
Загалом, прийнято виділяти чотири групи основних об’єктивних факторів, які можуть негативно вплинути на здоров’я будь-якого користувача персонального комп’ютера:
·        візуальні параметри дисплеїв ПК у сполученні зі світловим кліматом у робочому приміщенні (комп’ютерному класі);
·        електростатичне і електромагнітне поля комп’ютера, дисплея та інших периферійних пристроїв (емісійні параметри);
·        ергономічні параметри робочого місця та приміщення;
·        режим праці й відпочинку, види й напруженість роботи за комп’ютером.
Стисло розглянемо змістове наповнення кожного з виділених факторів та заходи щодо зменшення негативного впливу їх складників на здоров’я КК. При цьому, не вестимемо мову про вплив комп’ютера на психіку людини, оскільки на цей час означене питання є найменш вивченим. Хоча відомі численні факти погіршення психічного здоров’я КК, зокрема, Інтернет-залежність та комп’ютерна ігроманія.
Перша група факторів. Користувачі комп’ютерів, які щоденно працюють за ПК, ризикують захворіти на "комп’ютерний зоровий синдром" (Computer Vision SyndromeCVS). Ознаками прояву CVS є один з таких симптомів: головні болі, напруженість очей, двоїння зображення, стомлені, червоні або сухі очі, тимчасова короткозорість, випадкове “змазування” зображень на екрані, зростаюче подразнення очей, зміни колірного сприйняття.
Неправильний вибір візуальних параметрів дисплея і світлового клімату в приміщенні є основними причинами CVS. Слабкий зір і дзеркальні відблиски на екранах дисплеїв інтенсифікують прояви CVS. У дорослих користувачів періодичний відпочинок дозволяє через деякий час повністю відновити зір, проте, у дітей віком 14–15 років CVS може спричинити стійке погіршення зору.
Зорове і нервово-психічне навантаження при систематичному впливові комп’ютера на людину, особливо, на дітей, може спричинити не тільки порушення зору, але й тривалі спазми мускулатури обличчя, головні болі, які стали класифікувати як нове захворювання – "синдром відеоігрової епілепсії".
Друга група факторів. Комп’ютери, дисплеї та інші периферійні пристрої генерують електромагнітні поля у широкому діапазоні частот. Вплив цих полів на здоров’я людини досі залишається повною мірою невивченим, а результати досліджень є досить суперечливими. Проте, не заперечується потенційна небезпека для здоров’я, яку спричиняє довготривале перебування у зоні неіонізованих електромагнітних полів вкрай низьких частот (5¸2000 Гц) та дуже низьких частот (2¸400 кГц). При цьому, неіонізоване електромагнітне поле, створюване дисплеєм, подібно звичайним телевізійним пристроям, складається з електричного й магнітного полів.
Серед усіх пристроїв, що входять у стандартну комплектацію персонального комп'ютера, найбільш "шкідливим" є монітор. Монітор – це джерело різного виду випромінювань, а саме м'якого рентгенівського, оптичного ультрафіолетового, інфрачервоного, радіочастотного та низькочастотного діапазонів електромагнітних і електростатичних полів.
Основним джерелом несприятливого впливу монітора є створювана їм напруженість електромагнітного поля.
Статичні і низькочастотні електромагнітні поля можуть стати причиною захворювань шкіри (угрева сип, себорроїдна екзема, рожевий лишай та ін.), хвороб серцевосудинної системи і кишковошлункового тракту. Медики стверджують, що електромагнітне поле впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, зокрема, злоякісних.
Третя група факторів. Робоче приміщення (кабінет), обладнаний комп'ютерною технікою, зокрема, в навчальних закладах, має розміщуватись в окремій кімнаті із природним освітленням та організованим обміном повітря (наприклад, за допомогою кондиціонерів), бути досить просторим, ясним, тихим, зі сприятливими умовами мікроклімату в усі пори року.
У кабінеті чи в комп’ютерній лабораторії (класі, аудиторії) для проведення практично-лабораторних занять найбільш придатним з гігієнічної точки зору є розміщення ПК по периметру кабінету, тобто вздовж стін з орієнтацією задньої стінки монітора на стіну, дотримуючись відстані між бічними стінками моніторів 1–1,5 м. При цьому, для забезпечення граничних рівнів освітленості робота КК безпосередньо за екраном ПК повинна здійснюватись при затемнених вікнах і штучному освітленні.
Фахівці з ергономіки, експерти ВООЗ вказують, що неувага до робочого крісла або економія на ньому призводять до деформації хребта КК та викликають негативну дію на нервові шляхи, викликають больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і нерідко знижують працездатність. При цьому перевагу слід віддавати кріслам, які обертаються, пересуваються і які можуть змінювати свою висоту і кут нахилу спинки. Правильне сидіння полегшує працю м'язів. Тому найкращими є крісла, що дозволяють індивідуально підігнати всі параметри і цим забезпечити оптимальну робочу позу.
Правильне встановлення дисплея, пюпітра, клавіатури та загальне облаштування робочого місця зменшує можливість появи і розвитку хвороб у КК.
Загалом, правильне використовування комп'ютера вимагає особливої уваги стосовно обладнання робочого місця. Виконання всіх правил гігієни в цьому відношенні значно зменшить кількість порушень функціонального стану організму і збільшить працездатність КК.
Четверта група факторів. Характер, тривалість та інтенсивність роботи за комп’ютером, режим праці і відпочинку є визначальними факторами впливу на здоров’я користувача комп’ютера. Регламентація видів і режим роботи за комп’ютером важливо для всіх КК, проте, найбільш важливо для дітей, школярів і студентської молоді. Діючі нормативи дозволяють частково врахувати вікові особливості організму оператора, проте не дають відповідь на питання, зумовлені необхідністю врахування індивідуальних особливостей зорового аналізатора конкретної людини, особливо, дитини. А тим більше – на питання, пов’язані з порушеннями зорових функцій.
Праця за комп'ютером, виконання специфічних для операторів ПК завдань, а також висока відповідальність за кінцевий результат, велике зорове і нервово-емоційне напруження викликають погіршення функціонального стану центральної нервової системи, значну втому зорового аналізатора, що виражається у зниженні збудливих і розвитку гальмівних процесів кори головного мозку, погіршення психологічного стану і працездатності.
Найбільше уваги щодо дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил роботи з комп’ютерними засобами слід приділяти у навчальних закладах, зважаючи на контингент користувачів комп’ютера. При цьому слід зазначити, що для загальноосвітніх навчальних закладів вже розроблені й введені в дію Державні санітарні правила та норми влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки та режим праці учнів. А для вищих навчальних закладів нормативи тривалості роботи студентів і викладачів за ПК ще розробляються. Проте, за даними наукових публікацій в Україні та Росії, можна сформулювати певні рекомендації щодо режиму роботи за комп’ютером для студентів і викладачів ВНЗ.

Раціональний режим навчальних занять передбачає дотримання рекомендованої неперервної тривалості роботи за ПК і регламентованих перерв. Зокрема, загальна тривалість роботи у комп'ютерному класі протягом дня для викладачів не повинна перевищувати шести годин на день, а тривалість безупинної роботи за ПК має не перевищувати двох годин, після чого необхідна перерва тривалістю 15–20 хвилин.
Для студентів припустимий час роботи за комп'ютером має складати на 1–2 курсі дві години на день, на старших – три, за умови, що робота за відеотерміналом становить не більше 50% від усього часу роботи з використанням комп'ютера. Через кожні 20–25 хвилин занять слід робити паузи для виконання вправ для очей, а через 40–50 хвилин роботи варто влаштовувати 10–15-хвилинну перерву з фізкультурними вправами. Під час перерви доцільно виконати спеціальний комплекс фізичних вправ чи просто походити, наприклад, у коридорі чи іншому приміщенні. Забороняється витрачати перерву на комп'ютерні ігри.
Отже, комп'ютерна техніка може негативно впливати на здоров'я і фізичний стан людини. Тому, при облаштуванні й обладнанні комп’ютерних кабінетів, нормуванні тривалості роботи, зокрема, учнів (студентів) і вчителів (викладачів), необхідно неухильно дотримуватися санітарних, ергономічних, гігієнічних норм та проводити певні фізкультурно-оздоровчі заходи. Це дозволить усім працюючим за комп'ютерами значно зменшити їх вплив на здоров’я, фізичний стан та психіку людини.
Серед основних заходів профілактики захворювань, пов'язаних з використанням комп'ютера, виділятимемо відповідний технічний стан електронно-обчислювальних засобів, правильне розміщення комп'ютерів і периферійного обладнання, раціональну організацію робочого місця, дотримання норм освітлення та мікроклімату приміщення, додержання необхідного режиму роботи за ПК, наявність спеціалізованих комп'ютерних меблів.

Дорошенко Ю.О., доктор технічних наук, професор
Інститут педагогіки АПН Україн

Як позбутися залежності від комп'ютера. Декілька порад

Потрібно, найперш, усвідомити проблему, визнати, що ти занадто захоплений. Що саме приваблює в мережі? Можливо, саме цього не вистачає у реальному житті. Наприклад, спілкування у соціальних мережах потрібно максимально замінити на живе спілкування Намагтися отримувати позитивні емоції в реальному світі, щоб не шукати їх у мережі. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого – повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності.
  
6 кроків до успіху
  • 1 крок. Напиши список всіх справ, які треба зробити. Це може бути робота на день, якісь проекти на тиждень або на весь місяць. Порахуй, скільки часу на це буде потрібно і порівняй з кількістю проведених тобою годин за комп'ютером. Ну як результати?
  • 2 крок. Постав собі певний ліміт годин на користування комп'ютером. Не варто цей час скорочувати фантастичним чином. Наприклад: з 5 годин сидіння за комп'ютером до  півгодини на добу перебудуватись дуже складно, краще поступово покращуй результати. 3 крок. Сідаючи за комп'ютер, постав собі будильник
  •  4 крок. Усвідом, що комп'ютер пожирає твій дорогоцінний час. Для цього проведи розрахунок: якщо сидиш за комп'ютером приблизно 5 годин на добу, то в тиждень це 35 годин, відповідно в місяць - 140 годин, ну а в рік - 1680 годин, що дорівнює 70 добам! 2,5 місяці в буквальному сенсі викреслюються з реального життя і переходять у віртуальне.
  •  5 крок. Сідаючи за компю'тер,  подумай, що дійсно тобі потрібно, навіщо це? Чи принесе це якусь користь? Чи готовий ти платити своїм здоров'ям за віртуальну реальність?
  • 6 крок. Заплануй сімейний вечір чи вечір із друзями. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться всі разом, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.
 

Інтернет-залежність



Більшість із нас, молодих людей, звикли користуватися інтернетом. Тут ми можемо знайти багато корисної інформації, прояаити свою творчість, без проблем поспілкуватися з тими, хто далеко від нас. Але водночас інтернет приховує багато небезпек. .Зокрема багато людей, захопившись віртуальним простором, стають інтернет-залежними. Цю залежність фахівці визначають як форму емоційної «наркоманії». Згідно з дослідженнями, сьогодні інтернет-залежними є близько 10 % користувачів у всьому світі. Вони страждають на психічні і фізичні розлади, втрачають близьких, розчаровуються у житті. Найбільше небезпеці піддаються підлітки і молодь, тобто ми з вами. Тож нам потрібно вчитися жити реальним життям і не попадатися на віртуальну «наживку».